Для правильного застосування заходів безпеки в електротехніці розрізняють електричні установки з номінальною напругою до 1000 в і з номінальною напругою вище 1000 в.
За ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом в приміщення поділяють на наступні три групи:
приміщення без підвищеної небезпеки - сухі, опалювальні, без струмопровідного пилу, з температурою повітря не вище 30 °, з електро не провідний підлогами, де виключена можливість одночасного дотику людини до будь-яких з'єднананих з землею металоконструкцій будівель, механізмам, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання - з іншого;
приміщення з підвищеною небезпекою - вологі, з електропровідним пилом, струмопровідними підлогами, що мають високу температуру повітря, де не виключена можливість одночасного дотику людини до з'єднаних з землею металоконструкцій будівель, технологічному обладнанню, механізмам і т. п., з одного боку, і до металевих корпусів електричного обладнання - з іншого;
приміщення особливо небезпечні - особливо вологі, з хімічно активним середовищем, або ті приміщення, в яких одночасно присутні дві або більше ознаки, що характеризують приміщення з підвищеною небезпекою.
Наведеною класифікацією слід керуватися при влаштуванні та експлуатації електротехнічних установок.
При визначенні наявності в приміщенні тієї чи іншої ознаки небезпеки застосовується наступна класифікація приміщень за характером навколишнього середовища:
вологі приміщення - пар або конденсат, які виділяються в приміщенні тимчасово і в невеликих обсягах. Відносна вологість повітря в приміщенні не перевищує 75%;
сирі приміщення - відносна вологість повітря в приміщенні тривало перевищує 75%;
особливо сирі приміщення - відносна вологість повітря в приміщенні близька до 100% (стіни, стеля, підлога і предмети, які перебувають в приміщенні, покриті вологою);
спекотні приміщення - температура повітря в приміщенні тривало перевищує 30 °;
пилові приміщення - такі в яких за технологічними умовами виробництва виділяється пил в такій кількості, що він може осідати на проводах, проникати всередину устаткування, машин, апаратів і т. п.; пилові приміщення розділяють на приміщення з струмопровідним пилом і приміщення з єлектро не провідним пилом;
приміщення з хімічно-активним середовищем - приміщення в яких за умовами виробництва постійно або довгостроково містяться пари або відкладення, що спричиняють руйнування ізоляції та струмопровідних частин електрообладнання.
лассификация помещений по степени опасности поражения электрическим током
С целью обеспечения электробезопасности все производственные помещения подразделяют по степени опасности поражения человека электрическим током на три класса:
Помещение без повышенной опасности - это сухие помещения с относительной влажностью не более 75% и температурой воздуха в пределах + 5 ... + 25° С, с нетокопроводящими полами (деревянными, пластмассовыми), с воздушной средой без токопроводящей пыли.
Помещения с повышенной опасностью - это помещения характеризуются наличием одного из следующих признаков:
- Сырость с постоянной относительной влажностью воздуха более 75%;
- Токопроводящую пыль;
- Токопроводящие полы (земляные, металлические, железобетонные, кирпичные);
- Высокая температура воздуха (выше 35°С);
- Возможность одновременного прикосновения человека к металлическим конструкциям зданий, технологических аппаратов, механизмов и к металлическим корпусам электрооборудования.
Помещение особенно опасны - это помещения, в которых налицо одно из следующих признаков:
- Относительная влажность воздуха постоянно близка к 100%, в результате чего стены, потолок таких помещений покрыты конденсатом влаги;
- Помещения с постоянным наличием едких газов или пара относительно материала изоляции токоведущих частей;
- Помещения, для которых характерны два или более признаков, относящихся к классу помещений с повышенной опасностью, например, помещения с токопроводящей пылью и сырым токопроводящим полом.
